Якщо бити дитину, то вона цілком ймовірно:
У стосунках з батьками
1. Боятиметься, а не поважатиме батьків.
2. Втратить довіру до них та "відіграється" у підлітковому віці.
3. Навчиться брехати та приховувати проблеми.
4. Звикне до побиття і всеодно перестане слухатися.
5. Бажатиме помсти, навіть якщо побиття "заслужене".
6. Памятатиме образу все життя і уникатиме спілкування з батьками.
В аспекті здоров'я
1. Часто хворітиме або навіть отримає ризик онкозахворювань.
2. Буде невпевненою, схильною до депресій та думок про самогубство.
3. Сповільнить інтелектуальний розвиток.
4. Боятиметься помилок, а отже, пробувати нове та розвиватися.
У плані поведінки
1. Битиме інших, а згодом - власних дітей, батьків чи свого партнера.
2. Несвідомо шукатиме собі партнера, схильного до насильства.
3. Не захищатиметься, коли її битимуть чи принижуватимуть.
4. Може стати злочинцем, наркоманом чи алкоголіком.
НІКОЛИ НЕ ПІЗНО СПИНИТИСЯ І ВИБАЧИТИСЯ.
Є ІНШІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ - ЕФЕКТИВНІ Й БЕЗПЕЧНІ.
7 ознак, що ви круті батьки
1. Ваша дитина показує різні емоції перед вами
2. Дитина приходить до вас, коли їй боляче або коли у неї проблема
3. Дитина може обговорити з вами свої почуття та думки і не боятися вашої реакції
4. Ваша реакція не критична і не навішує ярликів
5. Ви заохочуєте дитину розвивати свої інтереси та таланти
6. Ви створюєте кордони у поведінці, щоб убезпечити дитину
7. Ви виправляєте свої помилки
Поради батькам конфліктних дітей
• Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».
• Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
• Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
• Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
• Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей
У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .
• Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .
• Говоріть стримано ,спокійно і м’яко .
• Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу ,щоб вона могла його завершити.
• Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
• Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.
• Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові .
• Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .
• Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів . Оберігайте дитину від стомлення ,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання , гіперактивності . Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі :тривалі прогулянки ,біг ,спортивні заняття.
• Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .
• Говоріть стримано ,спокійно і м’яко .
• Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу ,щоб вона могла його завершити.
• Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
• Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.
• Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові .
• Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .
• Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів . Оберігайте дитину від стомлення ,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання , гіперактивності . Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі :тривалі прогулянки ,біг ,спортивні заняття.
6 способів допомогти вашій дитині подолати страх невдачі
Ви маєте право говорити "ні".
Чому дитина може бути "неслухняною"?
Ось найпоширеніші причини непослуху дитини з книги "Бавимося разом" психотерапевтки Алли Словінської:
- Перевірка любові
- Вікові кризи
- Нереалістичні батьківські вимоги
- Відсутність чітких меж або перевірка їх на міцність
- Дослідницька цікавість
- Привертання уваги
- Відстоювання своєї думки або боротьба за владу
- Опір гіперопіці та надмірному контролю
- Наслідування батьків
- часті сварки між батьками Як бачите, немає у списку причин: "непослух заради непослуху" або "навмисний непослух, аби позлити батьків". Будь-яка поведінка дитини (а надто - та, яка не подобається батькам) має причину. Шукайте цю справжню причину. І не карайте дітей. Це болісно і неефективно.
Немає коментарів:
Дописати коментар